• За малюнками людини можна визначити склад його особистості, зрозуміти його ставлення до різних сторін дійсності. Малюнки дозволяють оцінювати психологічний стан і рівень розумового розвитку, діагностувати психічні стани і захворювання.

    Дитячі малюнки – особливо цінний матеріал в тих випадках, коли у дитини є якісь проблеми – страхи, тривожність, агресивність. Адже діти дуже часто бояться або просто не можуть висловити свої переживання, а малюнок точно відображає внутрішній світ малюка і його взаємини з іншими людьми.

  • Один і той же сюжет в малюнку кожна дитина зобразить по-своєму. Малюк вибере лінії, фарби і форми, співзвучні його настрою, відчуття, бачення світу. Однак не потрібно робити поспішних висновків на підставі лише одного малюнка: «Якщо зобразив все чорним олівцем, значить, у дитини глибока депресія». Щоб отримати об’єктивну картину психологічного стану малюка, потрібно порівняти малюнки, які зроблені протягом одного місяця

    У наш час –колір, який  обирає дитини не є показником її емоційного стану. Це пов’язано з появою великої кількості іграшок та мультиків де звичні нам тварини та люди зображені у не звичних для нас кольорах або формах (пасхальний кролик – рожевий, «Лунтик» фіолетовий в краплинку, а мультик «Monster High» взагалі схрестив людей з тваринами). Та і сам сюжет малюнку оцінювати без бесіди з дитиною не можливо, бо ви не знаєте, яку смислове навантаження несе за собою зображені персонажі та предмети. Тому важливо поговорити з дитиною та з’ясувати її ставлення до того, чи іншого кольору, що вона зобразила та як вона до цього відноситься.

    Ось кілька основних правил, які варто засвоїти, перш ніж вчитися “читати” полотна юних геніїв.

    1. Важливо розуміти, що малюнок – це завжди відображення миттєвого настрою дитини. Тому судити про його характер тільки по одному малюнку не можна.
    2. Якщо ви дали завдання малюкові намалювати щось на задану тему, не втручайтеся в процес. Саме завдання потрібно давати в самій загальній формі – наприклад, намалюй людину (будинок, дерево), яке хочеш. Та не підказуйте, що у людини є вуха, а ти їх забув намалювати. Постарайтеся перебувати поруч, але робіть вигляд, що займаєтеся своєю справою.
    3. Для тестового малювання краще запропонувати дитині олівці – вони дозволяють побачити силу натиску.
    4. Навіть якщо всі малюнки дитини говорять про внутрішній негатив, не варто лякатися. Можливо, зараз малюк переживає складний період. У будь-якому випадку малюнок – це не діагноз, а привід замислитися над тим, що відбувається в душі малюка. Якщо вам складно самим розібратися в причинах дитячих проблем, зверніться до психолога.
  • Що можна визначити по дитячому малюнку:

    • рівень загального розумового розвитку;
    • недостатність самоконтролю і планування дій, імпульсивність;
    • підвищена емоційна лабільність (натиск олівця, розмір зображення, сильно варіює) або, навпаки, ригідність (сильний натиск олівця, підвищена ретельність, велика кількість однотипних деталей; особливо ретельна штрихування);
    • тривожність (як особистісна риса – штрихові лінії) і тривога (як стан на момент обстеження – множинні лінії, стирання і виправлення ліній, збільшений розмір зображення);
    • особливості реакції на стрес;
    • страхи (перекреслені очі або з перекресленою радужкою, в темних окулярах, порожні очі – без райдужної оболонки і зіниць);
    • демонстративність (велика кількість різноманітних деталей, карикатурність, особливо ретельно накреслено форма і / або ретельно вимальовували вії);
    • агресивність (з можливістю диференціювати такі її форми як фізична і вербальна агресія, захисна агресія, невротична агресія) (зброя, ріжуче або рубає знаряддя, палиця, зображені зуби, кулак, піднята велика долоня, гострі нігті);
    • екстравертність (ноги і руки широко розставлені) або, навпаки, інтровертність (ноги і руки щільно поставлені);
    • незадоволеність потреби в спілкуванні (перебільшений розмір кистей пальців рук, в малюнку неіснуючого тваринного це людиноподібна істота);
    • аутизация (немає очей або їх майже не видно, немає або зменшений рот), уникнення спілкування (руки за спиною, в кишенях, схрещені на грудях, вперті в боки);
    • відношення до сімейної сфері в цілому і до окремих членів родини.

      До 7 років життя дітей виділяють два етапи розвитку дитячого малюнка:

    1. До образотворчий етап:
    • Стадія каракулей або «Марання» (до 2-х років).

    У цей час дитина шукає і освоює три лінії: горизонталь, вертикаль, вчиться замикати коло, вчиться орієнтуватися на аркуші паперу. Стадія каракулей важлива як раз тим, що дитина опановує рухами своєї руки.

    • Стадія на якій дитина дає назву своїм «каракулям» (від 2 до 3 років).

    Вона мало відрізняється від попередньої за якістю малюнка – каракулі були і є. Але на цій стадії дитина починає давати назви своїм малюнках: «Це – тато» або «Це я біжу», хоча ні тата, ні самої дитини виявити на малюнках неможливо.

    1. Образотворчий період:
    • Стадія предметного малювання (схематичного зображення) (від 3 до 5 років).

    Діти починають малювати людину. Перше, що у них виходить, – відомий “головоніг”, створений буквально за інструкцією дитячої пісеньки: ” Точка, точка, запятая, минус – рожица кривая, ручки, ножки, огуречик – вот и вышел человечек “. “Огуречик” з кривим замкнутим контуром охоплює разом голову і тулуб, з яких стирчать в сторони палички-ручки і палички-ніжки.

    • Стадія правдоподібних зображень (від 5-6 років та старше)

    Характеризується поступовою відмовою від схеми і спробами відтворити дійсний вигляд предметів. В людській постаті ноги набувають деякий вигин, часто навіть тоді, коли дитина малює спокійно стоячу людину. Образ рук починає наповнюватися функціональним змістом: людина на малюнку тримає який-небудь предмет. На голові з’являється волосся, іноді оформлені в ретельно промальовані зачіску. Шия набуває дійсний розмір, плечі – округлість. Більше уваги приділяється зображенню одягу. Все це досягається не відразу. Малюнок проходить і проміжну стадію, на якій частина його оформляється ще майже зовсім схематично.

    У віці 5-7 років освоєння образного світу в малюнку також відбувається – від людини до його оточення. Пропорції першими встановлюються саме в людській постаті.

ДІАГНОСТИКА ТРИВОЖНОСТІ У РАННЬОМУ ВІЦІ ЗА ДОПОМОГОЮ СПОСТЕРЕЖЕННЯ. ЩО МОЖНА ПОРАДИТИ БАТЬКАМ.АВТОМОБІЛЬ. “ЮСТИЦІЯ ДІТЯМ”